Літо без осені: Лірика
І про любов,
Й про жито в полі.
А ти багатшою ставала,
Щоб мала хліба я доволі.
Мені, вдовиній сиротині,
Кофтину видали у школі.
А ще:
Я знала, добре знала
(Так, мабуть, знають лише діти),
Що ти мене з вогню спасала,
Щоби мені на світі жити.
І ти моїм диханням стала,
А не словами з гарних літер.
Полики
(Із повоєнного дитинства)
Із повоєнного дитинства
Полики́, полики́…
Знов до школи не встигну.
Просять вдови–жінки
Малювати калину.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Літо без осені: Лірика» автора Чубач Г.Т. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нічого просто“ на сторінці 3. Приємного читання.