TextBook — Де?
— Он там, коло того дебелого козака.
— О! Адже це сотника Маковського дружина. А це й він сам.
— Хто вона? Хіба не з наших?
— Ні. Татарка.
— От красуня. Де він таку знайшов?
— У Білгороді.
— Де?
— В Білгороді, як їздив послом від полковника до білгородського мурзи. Вона якась рідня мурзи.
Криницький знову заколихався на своїх товстих ногах.
Пошивайло глянув на нього й кинув зі сміхом:
— Тільки ти, пане Криницький, не завертай так очей до неї, бо небезпечно!
На те Кульчицький:
— Так собі завжди думаю, Петре, що дурний тебе піп мусів хрестити. За татаркою очима водиш і сопеш, як той ковальський міх, хоч і знаєш, що вона на тебе й не гляне. Ти глянь тільки на полковницю й побачиш, що всі красуні, хоча б і якої вроди, гаснуть при ній, аки воскові свічі при сонці.
— Це правда. Але зведеш ти очі на полковницю?
Га?
— Я не смів би.
— Ні я.
— То не зводіть очей і на оцю татарку, коли вам життя миле, бо сотник Маковський не звик жартувати.
На це Криницький відповів:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Полковник Данило Нечай. Том 2» автора Радзикевич В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Гряде нова туча“ на сторінці 5. Приємного читання.