Розділ «ГАЙДАМАКИ»

Я не оди­но­кий, є з ким вік до­жить.

От де моє доб­ро, гроші,

От де моя сла­ва,

А за ра­ду спа­сибі вам,

За ра­ду лу­ка­ву.

Буде з ме­не, по­ки жи­ву,

І мерт­во­го сло­ва,

Щоб ви­ли­вать жур­бу, сльози.

Бувайте здо­рові!

Піду синів вип­ро­вод­жать

В да­ле­ку до­ро­гу.

Нехай ідуть,- мо­же, най­дуть

Козака ста­ро­го,

Що привіта моїх діток

Старими сльоза­ми.

Буде з ме­не. Ска­жу ще раз:

Пан я над па­на­ми.

Отак, си­дя в кінці сто­ла,

Міркую, га­даю:

Кого про­сить? хто по­ве­де?