Розділ «ГАЙДАМАКИ»

Зате ж їх і би­ли,

І я, й батько свя­тим но­жем;

А ма­ти нез­ду­жа,

А то й во­на б”. “Доб­ре, хлоп­че.

Ось на ж тобі, дру­же,

Цей ду­ка­чик, та не згу­би”.

Узяв зо­ло­то­го,

Подивився: “Спа­сибі вам!”

“Ну, хлопці, в до­ро­гу!

Та чуєте? без го­мо­ну.

Галайдо, за мною!

В оцім яру є озе­ро

Й ліс попід го­рою,

А в лісі скарб. Як приїдем,

То щоб кру­гом ста­ли,

Скажи хлоп­цям. Мо­же, льохи

Стерегти ос­та­лась

Яка по­гань”.

Приїхали.

Стали кру­гом ліса;