Розділ «ГАЙДАМАКИ»

Бо зазд­ро, що в бра­та

Є в ко­морі і над­ворі,

І ве­се­ло в хаті!

“Уб'єм бра­та! спа­лим ха­ту!” -

Сказали, і ста­лось.

Все б, здається; ні, на ка­ру

Сироти ос­та­лись.

В сльозах рос­ли, та й ви­рос­ли;

Замучені ру­ки

Розв'язались - і кров за кров,

І му­ки за му­ки!

Болить сер­це, як зга­даєш:

Старих слов'ян діти

Впились кров'ю. А хто ви­нен?

Ксьондзи, єзуїти.

Мандрували гай­да­ма­ки

Лісами, яра­ми,

А за ни­ми і Га­лай­да

З дрібни­ми сльоза­ми.

Вже ми­ну­ли Во­ронівку,