Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

подивиться холодно за вікно,

знайшовши під подушкою рештки морфію.

І повернувшися їй услід,

я скажу: «Знаєш, сестричко,

все одно нікому, крім нас, не болить

від наших з тобою шкідливих звичок.

Бо все, сестричко, що є між нас,

і чого між нами, сестричко, немає,

не має імен і не має назв,

взагалі нічого немає.

Просто, збиваючись у цьому диму,

серце, з яким я живу роками,

не зупинилось лише тому,

що по ньому били весь час кулаками».

Аж якось, улітку, вганяючи в стрес

душі, зіпсовані марафетом,

до палати зайде червоний хрест

на чолі з моїм президентом.

І лікар, сховавши папери в стіл,

про щось говоритиме не до речі,