Розділ «Сергій Жадан Динамо Харків. Вибрані вірші»

вже на виїзді з Мостиська, —

що за діла? А що я міг йому сказати?

Я ніби пілот Люфтваффе,

так ніби юнкерс мій підбили, а сам я встиг вистрибнути.

Мені б тішитись, а я стою посеред лісу

і лише повторюю: блядь, ну звідки тут стільки

білоруських партизанів?

Ну що, далі водій почав співати,

ясна річ — бандитські пісні,

такі поморочені, що їх жодними словами

не перекажеш,

але приблизно таке:

не плач, моє серце, не плач,

не муч свою душу картонну,

ми ще зустрінемось

з того боку кордону.

з того боку життя,

з того боку державної митниці,

ми ще побачимось

де-небудь в районі Вінниці.