Вибране (поезія)

тяжінням біди,

телефонами, бритвою по щоці,

комунарською пайкою

у руці.

Смерть залишить на тебе тяжкий вантаж –

риштування домів,

жарівки параш,

цю погромну відлигу, з її теплом,

що усе летить,

над твоїм чолом.

По часах небуття, по жовтій стерні,

із усього спадку вціліють одні

надбання зіниць,

та вони, далебі,

не належать ні Богові,

ні тобі.

Пацифік

Не знаходячи перешкод,

не втрачаючи висоти,

каравани підземних вод