У нiч під Новий Рiк

Походили, покалатали в калаталки, поприходили додому та й полягали спати.

І от другого дня дружина одного з сторожiв зчинила гвалт:

- Нема чоловiка!

Сюди-туди - нема! Уже й вечiр - нема! Подзвонили до району, викликали з мiлiцiї собаку-шукача

Трефа, а воно тої ночi йшов снiг, слiди поприкидало. Треф побiгав по дворах, пiдбiг до колгоспної

комори, нюхнув і прянув до стогу колгоспного сiна, пiдбiг до стогу i почав одгрiбати сiно. Грiб, грiб i вигрiб свинячий окiст. Всi тiльки:

- Тю!

А комiрник потихеньку:

- Здох би ти йому! Де ти на мою голову взявся? Оленка, що тут була, приснула:

- Дивись! I колоте, а в сiно заривається! Сказано, свиня!

- То воно з морозу, - посмiхнувся мiлiцiонер.

II

Крадiжка в колгоспi сторожа справила на всiх гнiтюче враження.

Дружина весь час плаче, родичi й сусiди сумують.

Сторожi ходять хмарою:

- Не вберегли!

Скликали екстрене засiдання правлiння, де ухвалили подвоїти штат колгоспних сторожiв, щоб

один штат сторожував колгоспне добро, а другий штат, щоб сторожував перший штат.

- Чи могло таке трапитись? - запитали ми в свого знайомого мудрого колгоспника.

- Скiльки в колгоспi сторожiв? - вiн запитав.