У нiч під Новий Рiк

У НIЧ ПІД НОВИЙ РIК

І

В одному колгоспi, одного району, одної областi трапилася страшна пригода...

У нiч пiд Новий рiк щось украло в тому колгоспi сторожа!

Був сторож, i як язиком його злизало.

У тому колгоспi по штату всього тiльки 18 сторожiв...

Не вiсiмдесят, а всього тiльки вiсiмнадцять.

Сторожi мiж собою живуть тихо, мирно, у згодi та злагодi.

Вони собi сторожують, сонце собi крутиться, трудоднi собi йдуть...

Щоб коли-небудь виникла серед них, серед сторожiв, якась там сварка, - то боже борони!

Хiба як у пiдкидного грають, та хтось не ту масть пiдкине. Але це буває дуже рiдко, бо грають

вони у пiдкидного так, що й у карти вже не дивляться, - такi спецiалiсти: дiйшли вже до того, що без

карт грають, а так - на мигах.

Отже, й сваритися нема причин.

Буває iнодi, що стерегти нема чого, - так i з цього становища виходять: стережуть тодi один

одного, щоб прогулiв не було.

Одне слово, - хорошi сторожi, квалiфiкованi i з чималим стажем.

Троє з них уже в похилiм вiцi, старенькi, а решта - нiчого, у доброму ще здоров'ї, i як не грають

пiд коморою у пiдкидного, тодi борються-"навхрест" або "пiд силки", а як боротись не хочеться, тодi йдуть на товарно-молочну ферму:

- Ану, хто бугая пiднiме?