У нiч під Новий Рiк

Бугай у тому колгоспi-симентал, красунь-бугай, Цезар називається, 918 кiлограмiв на вагу, але

характером плохий, сумирний, дається пiднiмати, тiльки стогне.

Одному не вдалося ще пiдняти, а вдвох уже пiднiмають.

Тiльки крекчуть, як пiднiмають.

Оленка Кленова, найкраща в колгоспi ланкова i найгострiша на язик комсомолка, кинула якось

на засiданнi правлiння:

- Та ви б нашим сторожам футбольного м'яча купили! Вони потренуються та "Кубка СРСР" нам

виграють! Досить уже їм бугая пiднiмати!

Сторожi образились та на Оленку:

- Ти не дуже базiкай! Що ми сторожi, то нiчого, та не забувай, що я тесть, а я свекор, а я дядько, а я кум! Прикуси язика!

I так за дiвчину взялися, що якби не парторг iз комсоргом, то, дивись би, й той... i ланку б

одiбрали!

А так, взагалi, що раз кажемо, сторожi дуже добрi й дуже квалiфiкованi, просто таки незамiнимi.

I от одного з них пiд Новий рiк щось узяло й ухопило.

Дiло було, - розповiдають, - так.

Пiд Новий рiк сторожi вийшли на роботу вже пiсля зустрiчi Нового року, бо нiхто до 12-ої години

в колгоспi не спав, отже боятися не було чого, та й злодiї у цю нiч теж Новий рiк зустрiчають, так що

можна не хвилюватися.

Зустрiли Новий рiк i вийшли сторожувати.

Цю нiч не грали в пiдкидного, не боролися та й бугая не пiднiмали, бо було важкувато.