Розділ «ПРИМІТКИ»

С. 109. Недоуздок — вуздечка без вудил.

Чепіга — рукоятка в плузі.

«Ой ти, Га. чю…» — українська народна пісня.

С. 111. Фуражна корова — дійна корова, що одержує додатковий фураж, тобто сухі корми.

«От у нас на хуторі!» Вперше надруковано в журн. «Перець». (Видання для західних областей УРСР). — 1946.— № 6.— С. 2.

Подається за виданням: «Збірка фейлетонів». — К.— 1950.— С. 11–13.

Симентальський профіль. Вперше надруковано в ж>урн. «Перець». — 1946.— № 15–16.— С. 5. Подається за першодруком.

С. 114. Симентал — бик симентальської породи, тобто породи великої рогатої худоби половорябої, рідше — червонорябої масті, яка характеризується високими м'ясними та молочними якостями.

С. 115. МТФ— молочнотоварна ферма.

Завмитифика — тобто завідувач МТФ.

Дозвольте помилитись! Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1946.— 21 серп.

Подається за першодруком.

Через вісім днів після публікації фейлетону в «Правде» з'явилася редакційна замітка під заголовком «Неправильний виступ газети «Радянська Україна», де безневинні міркування автора про необхідність у сюжеті твору художнього конфлікту тощо, а також його сатиричні кпини з пройдисвітів і пристосуванців, що паразитували на воєнному й трудовому героїзмі народу, були витлумачені грубо тенденційно, за примітивними стандартами вульгарного соціологізму, з демагогією і політичними звинуваченнями літератора в нібито лояльному ставленні до «гнилої аполітичної теорії про право письменників на помилки», тобто «право на відхід від нашої радянської ідеології, право на свободу від критики».

30 серпня 1946 р. «Радянська Україна», передрукувавши згадану замітку на своїх сторінках, визнала свою помилку і зобов'язалася «зробити з цього в своїй дальшій роботі необхідні висновки, посилити політичну вимогливість і критичне ставлення до одержуваних нею матеріалів». Після цього почалася масована «проробка» письменника на всіх громадських і політичних рівнях, огульне паплюження його творчості, зокрема «мисливських усмішок». Нездорові пристрасті навколо фейлетону розпалювали, певна річ, передовсім діячі, виведені у творі в образі «обізнаного товариша», тобто бюрократи, котрі абсолютно не розуміються в мистецтві, а в усьому нетрафаретному вбачають підкоп під «основи». Свою лепту в брудну кампанію внесли й ті люди, котрі пересиділи воєнне лихоліття в теплих краях, а у важкі часи відбудови народного господарства теж зуміли прилаштуватися на вигідних містечках. Їхня бурхлива «діяльність» на тлі пивної піни теж була принагідно відбита у фейлетоні. Як засвідчила дружина письменника В. О. ГубенкоМаслюченко, і автор фейлетону, і редакція «Радянської України» одержали силу анонімних послань з наклепницькими вигадками й погрозами. В цій атмосфері загального цькування Остап Вишня змушений був написати відкритого листа до редакції «Радянської України» 8 жовтня 1946 року, в якому визнав свої неіснуючі помилки. Цей лист, проте, не був надрукований. Оригінал його зберігається в архіві письменника.

С. 118. Знаєтепонімаєте, як вести своїх героїв отак прямо та й прямо, так виходить дуже вже прямо. — Натяк на горезвісну «теорію» безконфліктності, що канонізувала лакувальні писання, далекі від реального життя народу.

Дідів прогноз. Уперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1947.— 28 берез.

Подається за виданням: Твори: В 2 т. — Т. 1.— С. 375–378.

Веснакрасна (У Ганни Денисівни Кошової). Вперше надруковано в газ. «Радянська Україна». — 1947.— 1 трав.

С. 123. Кошова Ганна Денисівна (1871–1948) — новатор сільськогосподарського виробництва. В 1935 р. в колгоспі «Гігант» Сквирського району на Київщині зібрала по 537 центнерів цукрових буряків з гектара. Одна з ініціаторок т. зв. руху п'ятисотенниць.

С. 125. Як я Микиті Сергійовичу в очі дивитимусь? — Ідеться про М. С. Хрущова, тодішнього секретаря ЦК КП(б)У.