— Запитання потім! Не заважайте!
Семен Іванович не чув зауваження, бо знову заснув, і заснув міцно.
Коли він починав підхропувати, сусіда його потихеньку лоскотав.
Семен Іванович мукав:
— Мму! — І затихав, не хріп.
Наприкінці промови доповідач бадьоро й весело вигукнув:
— Вперед, товариші!
Семен Іванович стрепенувся, підніс руку й голосно промовив:
— Я — «за»!
І знову заснув.
* * *На кооперативну нараду Семена Івановича довів приятель його, голова сусіднього колгоспу.
— Де це ми? — запитав Семен Іванович.
— Кооперативна нарада! Не спи!
— Кооперативна, кажеш? Мені до зарізу ушивальників треба! І вухналю! Та, мабуть, нема! Я покладу голову тобі на плече, ти не сердься!
І незчувся Семен Іванович, як закінчилася кооперативна нарада.
Додому Семен Іванович їхав та все думав: «Чи закінчили кукурудзу, чи не закінчили?» Приїхавши додому, зразу ж запитав:
— Закінчили?
— Кукурудзу, Семене Івановичу? Закінчили!
— Взавтра на проривку буряків!
— А що там у районі, Семене Івановичу! Що за нарада?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 3. Усмішки, фейлетони, гуморески 1944—1950» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВЕСНА-КРАСНА“ на сторінці 75. Приємного читання.