Лесь Курбас. Уперше під рубрикою «Мистецькі силуети» надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» «Культура і побут». — 1928.— 18 лют.
Подається за першодруком.
Курбас Лесь (Олександр) Степанович (1887–1942) — український радянський актор, режисер, педагог. Засновник і керівник колективів «Тернопільські театральні вечори» (1915–1916), «Молодий театр» (1917–1919), «Кийдрамтс» (1920–1921), «Березіль» (1922–1934). Проводив експериментальну і навчальну роботу в театрі. Виховав покоління відомих акторів і режисерів (Д. Антонович, А. Бучма, В. Василько, О. Сердюк, В. Чистякова).
С. 237. Мейерхольд Всеволод Еміліио^ич (1874–1942) — російський радянський режисер.
С. 238. Янович Степан Пилипович (справжнє прізвище — Курбас, 1862–1908) — український актор і режисер. Батько Леся Курбаса.
С. 239. Терещенко Марко Степанович (1894 1942) — український радянський актор і режисер.
Меллер Вадим Георгійович (1884–1962) — український радянський театральний художник.
«Гуцульський театр» Гната Хоткевича. — Українська музичнодраматична аматорська трупа (1910–1914), заснована українським письменником, актором і мистецтвознавцем Гнатом Мартиновичем Хоткевичем (1877–1938) із селян у с. Красноїлові (тепер ІваноФранківська область). Гастролював у містах і селах Галичини, Північної Буковини та в Кракові; група учасників Гуцульського театру — в Харкові, Одесі й Москві.
… у театрі «Українська бесіда» … — Йдеться про театр товариства «Руська бесіда» — Руський народний театр — професійнин'театр, заснований 1864 р. при товаристві «Руська бесіда» у Львові. Існував до 1924 р.
«Маруся Богуславка» — п'єса українського письменника І. НечуяЛевицького (1838–1919).
«Живий труп» — п'єса російського письменника Л. Толстого (1828–1910).
«Сонце Руїни» — п'сса українського письменника В. Пачовського (1878–1942).
Ссдовський (справжнє прізвище — Тобілевич Микола Карпович, 1856–1933) — український актор, режисер, діяч дореволюційного і радянського театру. Брат І. КарпенкаКарого і П. Саксаганського. Грав у різних українських трупах. 1906 р. заснував власний театр, в 1921–1923 pp. очолював Руський театр товариства «Просвіта» в Ужгороді.
С. 239–240. … що з неї «пішли єсть» і березільці, і фрапківці, і шевчсиківці, і одещане, і заньківчане… — Автор має на увазі артистів театрів «Березіль», імені Івана Франка, імені Тараса Шевченка, Одеської держдрами, імені Марії Заньковецької.
С. 240. «Газ» — п'єса німецького драматурга Г. Кайзера (1878–1945).
«Гайдамаки» — інсценізація поеми Т. Г, Шевченка, здійснена Лесем Курбасом в театрі «Березіль».
«Хігггнс». — Ідеться про сценічну композицію Л. Курбаса «ДжІммі Хіггінс» за романом американського письменника Е. Сінклера (1878–1968).
«Народний Малахій» — п'сса українського радянського драматурга М. Куліша.
Олександр Довженко. Вперше під рубрикою «Мистецькі силуети» надруковано в додатку до газ. «Вісті ВУЦВК» «Культура і побут». — 1938.— 25 лют.
Подається за першодруком.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИМІТКИ“ на сторінці 21. Приємного читання.