TextBook — Кажи! Кажжи! Лясь! Лясь! Лясь!
— Поообережись! Остання агонія…
Ще година — й затихає ярмарок…
Тічок… порожній… Баришники, кому додому ближче, запрягають коні…
Кому далеко — ладнаються ночувати.
Бо завтра ж ярмарок!
Складають товари крамарі. Вечоріє…
Біля циганських шатрів поблискують огнища: варять вечерю…
Не чуть сліпців… І тільки орган на каруселі благає Ваньку:
Бросай, Ванька, водку пить,
Пойдем на работу,
Будем деньги получать
Кожную субботу…
Затих орган… Вечір…
* * *А потім уже ніч…
Темна ніч, чорна ніч, тьмяна ніч…
Такої ночі циганські шатра — лірика, а цигани — поезія… Такої ночі циганська журна пісня, ота пісня, що її біля Яшиного шатра чорноока Галя співає,— отака пісня:
АаааІ Аааа! Аааа!
Тягуча, як степ, пісня, — так і така пісня за вільну здається… І слухаєш пісні тої журнотягучої, і забуваєш, що Галі чорноокій їсти до смерті хочеться і що її батько, Яшка, п'яний біля шатра Галину маму б'є…
Отака та ніч…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 71. Приємного читання.