TextBook Уже сонячне проміння навскоси трохи… Притихає навкруги…
Попід возами, попід гарбами сидять купки, підобідують… Летять угору пробки з руської гіркої. Стоять пляшки, ганчіркою позатикувані: то власного виробу…
Це могорич.
— БудьмоІ
— Будьмо!
— Хай же ваша гніда прудко бігає та лошата справно водить!
— Хай!
І булькає з пляшки в рот біленька й розливається по жилах, і червоніє людана, соловіють у неї очі, і голосніше вона балакає, й мотає швидше руками…
Напідпитку…
Он уже посунули й додому. Запрягаються коні, запрягаються воли… Додому…
Потяглася строката гадюка од Псла на степи…
Оживає «тічок»…
Це там, де коні… Одв'язуються коні від возів і виводяться на шлях між возами…
Тічок…
— Ей, мінці, налітай!
— Кому булану?
— Хто сірого візьме?
— Бережись!
— Нно! Нноо!
— Бережись!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 70. Приємного читання.