— Ну, розказуйте. Велике-велике діло ви таки у себе робите. І дуже добре робите, що не приїздите до мене.
Я не кивнув головою. Потім не пішли чай пить.
Олексій Максимович веселий, тільки ввесь час не підкашлює.
Не пробув я там щось із годину й не пішов до готелю. Олексій Максимович випровадив мене аж до хвіртки й не кланяючись мені, проказав: — Не приїздіть іще!
Я не озирнувся ще раз на велику віллу Великого Максима, щоб не запечатліти в собі великого місця великої людини.
1/V1I 1928 р. Не Соренто і не Неаполь
ЯК ПЕРЕЇХАТИ МИТНИЦЮ
Коли їхати за кордон, тоді, розуміється, не треба думати про те, як переїхати митницю. А от звідтам…
Ой боже мій, чого та митниця коштує! Ще тижнів за три до від'їзду з Німеччини починаються балачки:
— Та все воно гаразд, а от як Шепетівка…
— Були в Тіргартені?
— Був.
— Ну й що? Правда, прекрасний парк?
— Чудовий парк. Та от не знаю, чи обдивляються на митниці кишені, чи ні?
— Ви з Потсдама?
— Так!
— Не дурний був Вільгельм, вибравши там собі резиденцію. Ну й парк! А палати! А водограї! А чистота! А порядок!
— Дааа! Дивуєшся просто. Та невже ж митниця тільки одну пару черевиків і пропускає?!
— Ви що, з музею?
— Тільки що прийЩов.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 369. Приємного читання.