TextBook Хоч кравець і казав, міряючи мені піджачишку:
— Gut! Ser gut! Просто хоч у міністри!
Але я в міністри не пішов.
Бачите, річ у тім, що останні політичні події у нас, у Німеччині, пройшли під гаслом:
«Хай живе онук президента ФонГінденбурга»!
Німецька соціалдемократична партія з цього приводу навіть партійного свого статута змінила.
Першим пунктом її програми тепер стоїть:
«Колихання, сповивання й купання Центральним Комітетом партії президентового онука».
З цим пунктом дуже радо погодилася й решта партії (крім комуністичної), додавши до цього пункта ще слово:
«Цілування».
Куди цілувати, в програмі не зазначено.
Після дискусій з цього приводу ухвалено було так:
— Цілуй у те місце — яким вони (онук тобто) до тебе повернуться.
Директиву цю й узято до виконання всіма членами партії.
Комуністи до міністерського уряду, ясно, не ввійшли. Виходило, значить, що мені треба було йти туди персонально.
Я, подумавши, не пішов.
Не те, щоб я не любив немовлят і взагалі дітей. Цього сказати не можна: дітей я люблю. І колихати їх мені доводилось. А от сповивати й купати не вмію.
Ну, й пішов би я до кабінету якимось там віцеканцлером, чи що.
Канцлер би був зайнятий, чи що, а немовля б «розкричалось».
Покликав би мене президент:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 331. Приємного читання.