Розділ «Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935»

Потім місяців із шість жінка ходить скорчившись у чотири погибелі…

— Щось у мене всередині… Одні кажуть «гризь», а другі — «сояшниця»…

Курс лікування закінчено…

Способи ці можна легко примінити і в місті, з невеличкими, розуміється, варіаціями…

Замість жлукта, можна бігати по сходах із «Ундервудом», замість скрині, можна підлізти під письменний стіл або намагатися пересунути залізну касу, коли це в бухгалтерії, або просто шафу з «ділами»…

Ну, а про міських «фахівців» не писатиму: там їх хопить.

«СІЛЬСЬКА ЮСТИЦІЯ»

Авторитет народного суду на селі величезний… Звертаються до нього і старі, й молоді, й середні… І звертаються так, що оті дві людини, що завжди в камері сидять, суддя і секретар, плавають у «скаргах», у «жалобах», у «заявах», у «заявленіях», у «проханнях» й у «прошеніях»…

Бігають їхні очі, може, тільки трохи не по всіх статтях і карного, і сімейного, і процесуального кодексів, і судять вони щодня, з ранку й до вечора, і під час перерви кажуть:

— Хоч би перекусити чого, чи що? Пообідаємо, мабуть, уже ввечері!..

Це — радянський суд… Заведений, усталений, законний і дійовий на підставі революційних кодексів…

Але є ще на селі «кодекси», що й досі існують, що початок свій вони беруть ще відтоді, коли розідрано було від матні й до горла святого благовірного й великого князя Ігоря.

Одне слово, «кодекси» ті дуже давні, але їх іще по селах додержуються, й хоч і не велику, а відіграють-таки роль ті «кодекси» в сільській юстиції…

«СІМЕЙНЕ ПРАВО»

Найголовніший артикул у «сімейному праві» — це справи «гречані»… Справи про те, що зветься «стрибати в гречку». Літерально цього розуміти не слід… Це зовсім не значить, що йде-йде людина, побачить гречку, розженеться — й стркб!

Це зовсім не те…

«Гречка» тут — «символ»…

От, приміром, що значить гречка:

— Поведу оце хоня на ніч!..

— А може б, ти дома зостався?..