TextBook Не чуть нічого…
Тоді йде під повітку й довго там чогось вовтузиться… Приходить батько й каже:
— Ка там лиха година мені віялку перекинула?.. …Не бере й віялка…
Багато різних способів отаких, «управ з тягарем», буває… Часто бачите, як молода дівчина через рови до річки з жлутком, повнісіньким мокрої білизни, на рисях мчить… Або живу корову в хліві з місця на місце переставляє… Та всього не перерахуєш…
І після кожного разу стоїть сумна і прислухається… Не чуть нічого…
Після цього обличчя в неї ще сумнішає й очі гостро бігають по хаті…
Далі вже йде «хінізація»…
Хінізація, аж доки в голові так, як на Великдень в усі дзвони дзвонять. Не бере…
Тоді вживають так званого артилерійського способу… Набивають себе порохом. Не стріляє…
Тоді в жито за «ріжками». «Ріжки» ті ложками їдять… Не сурмить…
Тоді крадеться в коморі десяток крашанок і до «фахівця».
— Голубочко.
Самодіяльність в галузі гінекології закінчується… Далі вже робота перекладається на спеціаліста.
* * *Фахівці…
Ну, тут уже, певна річ, деталей дати не можна: у кожного свої способи…
Здебільша, як гінекологічного інструмента, вживають головної шпильки, на кінці гачком загнутої… Операція ця зветься:
— Видряпувати…
Дуже часто рятує й гостре веретено… Це зветься:
— Проколювати…
Кров після операції дзюрчить вісім верстов — до найближчої лікарні. І все.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 30. Приємного читання.