Ви Олександра Довженка ніколи не бачили? Шкода! Його тяжко описати…
Він — стрункий. Він — сухорлявий. У нього високий, хороший лоб і прямий ніс… У нього густе, тверде й непокірне волосся… Воно вже трохи й сивувате, та я про це краще не писатиму, бо подумаєте, що він старий, а йому ж усього тільки 34 роки!
Він, мабуть, увесь од волосся, як Самсон!
Отакий він, непокірливий, отакий непосидючий, якийсь такий пругкий, що ніколи не ходить повагом.
Він, мабуть, ніколи волів не пас, а як і пас, то тільки в дроковицю, коли, як ви знаєте, звичайний собі половий править не менш, як за барса.
З Олександром Довженком тяжко ходити по вулиці, бо він завжди йде попереду вас…
І завжди він говорить не про те, що було, і не про те, що є, а про те, що колись буде.
Коли він вигадував свого «Васюреформатора» (його перший кіносценарій), він тяг вас у редакції в куток і говорив страсно:
— Ні, ви подумайте! Маленький Вася в'яже велику дилду!
У нього не так, як у всіх, щоб велика дилда в'язала маленького Васю, у нього навпаки… І так завжди…
От через те й «Звенигора», бо й «Звенигора» не так, як усі…
Тепер кажуть:
— Ах! «Звенигору» не всі розуміють! Ах! Ну, звичайно ж, не всі!
А скажіть, кого ви такого бачили, щоб ото коли його бахнуть у лоб чимось таким незвичайним, так щоб він зразу зрозумів, чим його бахнули?
Коли його вдарить кулаком або шворнем, так він зразу вгадає, бо він уже цього куштував…
А як це буде не кулак і не шворінь, то він закрутиться на одному місці й блиматиме очима…
Так і з «Звенигорою»!
* * *У «Звенигорі» є прекрасний кадр…
Пливе «доля дівоцька» за водою, а з густого очерету виходить старий дід і гасить молоду долю дівоцьку…
Попливла «доля кінематографічна» Олександра Довженкова по буйній воді української радянської культури, на прекраснім вінку із «Звенигори» сплетенім…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Том 2. Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1933» автора Вишня Остап на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Усмішки, фейлетони, гуморески 1925–1935“ на сторінці 226. Приємного читання.