Розділ «Частина друга СКАРБИ ТРЕТЬОГО РЕЙХУ»

— Дивіться, панове, на одну з багатьох мільйонів істот, що не піддаються регулюванню й хаотично розмножуються, на яких, панове, навіть ми останнім часом втратили вплив. Я не буду зупинятися на причинах такого становища, хоча не можу не відзначити деякого послаблення керівництва з боку нашого Владики, — вклонився богові. — Це, в свою чергу, призвело до посилення антагонізму між цеховими колективами нашого суспільства, зокрема, пекельним і ангельським, в результаті чого виникли чвари, що проявилося навіть в анонімних листах на Вашу адресу, — знову вклонився богові. — Я вважаю, панове, що на найближчому засіданні конгресу чи на загальних міжцехових зборах ми повинні з усією принциповістю обговорити це питання й прийняти поширену резолюцію, спрямовану на викорінення недоліків. Якщо нема заперечень, панове, то я, — витяг з кишені клаптик паперу — хотів би одразу рекомендувати складений мною проект резолюції…

Бог перервав його коротким жестом:

— Ми приймемо її згодом. Сподіваюсь, у апостолів нема заперечень?

Апостоли, як по команді, підняли руки.

— Одноголосно! — зрадів чорт.

— Ваша резолюція прийнята за основу, — ствердив бог. — Але я просив би не відволікатись і звернути увагу, в межах можливого, звичайного, на справу підсудного.

— Ви маєте рацію, як завжди, — підлестив чорт. — Отже, перед нами звичайна людська подоба, яка порушила всі десять заповідей, сформульованих Мойсеєм за Вашою вказівкою, я б сказав, персональним розпорядженням, — знов уклонився богові. — Ці заповіді передруковані в біблії і розповсюджені мало не серед усього роду людського, тож у підсудного нема підстав посилатися на незнання вищезгаданих заповідей. До речі, панове, повинен відзначити, що ми досягли деяких успіхів у популяризації біблії і в антиклерикальних країнах. Маю на увазі, зокрема, популяризаторське видання Зенова Косідовського — я не буду зупинятися на статистичних даних про тираж — наша канцелярія під готувала їх і розіслала вам, панове. Сподіваюсь, ви вже встигли одержати їх?

Апостол Петро поважно кректонув, і чорт фамільярно посміхнувся йому.

— Так от, — продовжував, — підсудний вбивав. Тут, правда, є обставини, які пом'якшують його провину нагадую, панове, що вбивство на війні, згідно статі сьомої, параграф третій, вважається вбивством несвідомим і карається…

Бог перебив його:

— Ми пам'ятаємо цей параграф.

— І не тільки вбивав, — продовжував чорт, — а й прелюбствував, обманював і т. д., і т. п., панове. Тобто маємо вульгарний випадок без особливих відхилень, і я вважаю, що в зв'язку з тим, що ми вже розглянули понад десять мільярдів таких справ і знаємо, що вони майже не відрізняються одна від одної, я можу роздати вам стандартний обвинувальний висновок, з яким підсудний може ознайомитися в ході процесу. Зі свого боку мушу додати: вину Грейта посилює те, що він увійшов у злочинну змову з одним з найбільших убивць сучасного світу, якого ми давно чекаємо тут і на якого заведено, як виняток, спеціальне досьє. Я маю на увазі відомого вам усім Франца Ангеля. Отже, панове, полковник Грейт продавав молодих дівчат до гаремів Близького Сходу та до домів розпусти, я прошу вибачення у панів апостолів за це слово, але, сподіваюсь, воно знайоме їм. Коли ж ні, то я коротко поясню, в чому полягає суть справи.

— Дуже просимо… — почулося з крісел, та бог суворо глянув на апостолів і наказав чортові:

— Не треба. І заокруглюйтеся. У вас залишилось, згідно регламенту, сорок з половиною секунд.

— О-о! Я вкладуся, — відповів чорт догідливо. — Таким чином, панове, прокуратура вимагає від суду покарати підсудного двомастами тисячами років одиночного ув'язнення з майбутнім позбавленням права відвідувати клуби та інші розважальні установи ще сто тисяч років. Можна було б, звичайно, засудити його на підсмажування на повільному вогні, та наш будівельний трест, панове, зволікає справу реконструкції пекла, і ми маємо сигнали, що в тресті засіли шкідники, якщо не сказати більше, панове. Та це — тема окремої розмови у вузькому колі, яке мусить зібратись найближчим часом. Прошу занести цю вимогу до протоколу. Я скінчив, панове. Дякую за увагу.

Чорт сів і переможно подивився на присутніх.

Апостоли кволо поплескали, і Грейт вирішив використати цей факт у своїй промові: відразу видно упередженість присяжних.

— Тепер ми вислухаємо аргументи протилежної сторони, — сказав бог.

Ангел замахав крильцями й підвівся, не спираючись руками на підлокітники крісла.

«Зручно», — подумав Грейт. Задивившись на адвоката, він не помітив, як один з архангелів поклав йому на коліна невеличкий клаптик паперу, на якому великими літерами було написано, що він, полковник Кларенс Грейт, звинувачується у порушенні десяти заповідей, встановлених Владикою. Грейт ледь встиг пробігти лише одне речення цього обвинувачення, як ангел-адвокат заговорив тонким і співучим голосом, яким полюбляють говорити проповідники у провінційних церквах.