— Що саме?
— Амонтільядо, — відказав Стендал, ідучи попереду з високо піднятим ліхтарем. Під стінами застигли, підвівшися з трун, скелети. Герет з огидою скривився й затиснув пальцями носа.
— Що таке?
— Хіба ви ніколи не чули про Амонтільядо?
— Ні!
— Не впізнаєте? — спитав Стендал, вказуючи на підземелля.
— Як я можу впізнати?
— А це? — Стендал, посміхаючись, витяг з-під плаща лопатку.
— Що це за штука?
— Ідіть сюди, — сказав Стендал.
Вони ввійшли в підземелля. У темряві Стендал прип’яв ланцюгом сп’янілого інспектора.
— Ради бога, що це ви робите? — закричав Герет, побрязкуючи ланцюгом.
— Я іронізую. Не перебивайте людину, коли вона іронізує, — це нечемно. Готово!
— Ви скували мене ланцюгом!
— Саме так.
— Що ви збираєтесь робити?
— Лишити вас тут.
— Ви жартуєте.
— Дуже вдалий жарт.
— Де мій двійник? Чи ми побачимо, як його вб’ють?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Марсіанська хроніка» автора Бредбері Р.Д. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КВІТЕНЬ 2005. АШЕР II“ на сторінці 11. Приємного читання.