Розділ «Книга третя геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля Зладив метр Франсуа Рабле, доктор медицини. Переглянута і виправлена автором за вимогами допотопної цензури. Автор дуже просить ласкавих читальників до сімдесят восьмої книги сміятися тільки в кулак»

Як не скромненький почин, а успіх його завершає.

Так само, панове, як і ви, судові виконавці, возні, сторожі, сутяги, прокурори, комісари, адвокати, слідчі, діловоди, нотарі, писарі і сільські судді, de quibus tit. est lib. III Cod.[362], витягають без упину гаманці у суперечників, через що у процесу ростуть голова, ноги, пазурі, дзьоб, зуби, руки, жили, артерії, нерви, м'язи, лімфи; це і є мішки; gl. de cons. d. IV. с. accepisti.[363]

Qualis vestit erit, talia corda gerit.

Шати являють очам, схильне до чого серце.

Нота бене, в цій матерії сутяжні щасливіші за міністрів справедливости, бо

Beatius est dare quam accipere,

Більше щастя давати, ніж приймати,

ff. comm. I. iij. et extra de celebra. Miss. с. cum Marthae. et 24. q.j. с Odi. gl.[364]

Affectum dantis pensat censura tonantis.

Варта пожертва твоя дозволу Гримія.

Так процес удосконалюється, шліфується і формується, як це проголошує ґлоса канону:

Ассіре, sume, cape sunt verba placentia papae

Дар, подарунок, принос — любо що татові ось

і як це мовить навпростець Альберик де Розата щодо Рима:

Roma manus rodit, quas rodere non valet, odit.

Dantes custodit, non dantes spernit et odit.

Риму все жерти б і жерти, любі йому лише жертви.

Хто не потрапить на зуби, той йому вже нелюбий.

Питання — чому?

Ad praesens ova, eras pullis sunt meliora,