Розділ «Книга третя геройських походів да ходів доброго Пантаґрюеля Зладив метр Франсуа Рабле, доктор медицини. Переглянута і виправлена автором за вимогами допотопної цензури. Автор дуже просить ласкавих читальників до сімдесят восьмої книги сміятися тільки в кулак»

І справді: він був уже старий і посів імператорський трон лише на рік і два місяці, а потім його скинув і вбив молодий і завзятий Геліогабал;

як свідчить Брут; він захотів довідатись, чим закінчиться Фарсальська битва, в якій він наклав головою, загинув за рядком вірша з Патроклової промови (Іліада, пісня 16):

Αλλά με μοίρ όλοή και Λητοϋς εκτανεν υιός.

Парка нитку мою перерізала то,

Загибаю від рук я сина Лето.

Саме Аполлон був у цій битві бойовим гаслом.

Так само і ворожба за Верґілієм у старосвітчину була дуже відома і віщувала всі незвичайні випадки і великі події, тобто за тронування нового цезаря, як це було з Олександром Севером, чию долю підказав такий вірш (Енеїда, книга 6):

Тu regere imperio populos, Romane, memento

Як поведеш, римлянине, народи,

Царюй, щоб не порушувати згоди.

А через кілька років він і справді став римським цезарем.

А римський цезар Адріан, катуючись незнанням, як до нього ставиться Траян, заглянув у Верґілієві віщування і натрапив на такі вірші (Енеїда, книга 6):

Quis procul Ше autem, ramis insignis olivae

Sacra ferens? Nosco crines, insanaque menta

Regis Romani…

Хто ж то, узявши у руку велику

Гілку оливи, так урочисто іде?

Сива його борода і начиння святе

В ньому вже видають Рима владику.

Скоро його всиновив Траян, і він заступив його на престолі.