Розділ «ПОЕЗІЇ»

1898

«В краю низин чекання щире…»

В краю низин чекання щире

на гостя, що не прийде, ні;

сад боязко пита іще раз,

аж усміх задерев’янів.

Не чути між алей одвіту,

убого в сутінках стає,

в образі яблука на віти,

а болю ж вітер завдає.

Берлін — Вільмерсдорф, 24 листопада 1897

«Це там рядок халуп, це звідтіля…»

Це там рядок халуп, це звідтіля

й новобудови, що, стіснивши груди,

з-під риштувань позиркують на вруна,

бо знати хочуть, де ж то вже поля.

Безбарвна й половинчаста весна

при цих парканах у гарячці літа,

і вишні хворі, й нездорові діти;

аж восени розкотиться луна