Розділ «Зрада ZRADA made in Ukraine»

- В білих шатах мають бути ангели…

- Я, хоч і схильна до містики, не сприймаю ці Полінині видива всерйоз. Але зате вона розповіла, що тоді в їхній палаті прилаштувалася на ніч баба Зося!

- Так?!

- Так! Вона, та баба Зося, жила в лікарні. Ми просили Ольгу Павлівну пошукати через відділ кадрів координати баби Зосі, бо їй це простіше, з нами б там і не розмовляли. І тоді Ольга Павлівна нам, як величезну таємницю, розповіла, що баба Зося таки справді жила в лікарні, - раніше, мовляв, у цьому не зізнавалася, бо її саму б за це оштрафували.

- Я спитаю в мами, чи це правда.

- Спитай. Але в кожній лікарні, мабуть, свої правила. А санітарок не вистачає, зарплатня мала. Завідуючі йдуть на все, аби їх чимось утримати.

- То невже вона тій бабі Зосі платила зарплатню зі своєї кишені?

- Ні, коли ми вже аж надто наполягали на інформації з відділу кадрів і погрожували міліцією, вона заговорила з нами по хорошому і сказала, що у відділі кадрів була картка на матір Ольги Павлівни, яка насправді ніколи й не була в тій лікарні. А бабі Зосі платили гроші неофіційно. А сама Ольга Павлівна переманила її з іншої лікарні до себе, пообіцявши на двадцять гривень більше. Вона, схоже, говорить правду. Вона сказала, у якій лікарні баба Зося працювала раніше, сказала, що її прізвище Чаприга, вона бомжиха. А мій батько каже, що та жінка - ти ж пам’ятаєш її зовні?

- Так, я б її і справді впізнав, якби побачив!

- Мій батько каже, що вона ошивалася в домі мого діда Івана Раєвського серед тих люмпенів і кримінальників.

- Правда? Це вже багато про що свідчить!

- Ну, то ти зрозумів завдання? Цю жінку треба знайти!

- Якби тільки знати, де її шукати!

- Гаразд, телефонуй, як про щось довідаєшся!

- Тобі зараз куди?

- Додому, до Львівської.

- Ну, то я тебе проведу. Зараз, тільки розплачуся.

Офіціант узяв у Женика сто гривень, побіг по здачу.

- Послухай, Мурчику, - раптом запитала Вікторія, - тобі, часом, моя мама не давала ключа від тої хати, де ми жили з батьком?

- Ой, чому ти мені не сказала вчора? Так, давала! Вона хотіла, щоб я дещо забрав звідти, поки ваш батько на роботі.