— А от я не певен…
Вони тягли час, і обидва це знали, сподіваючись, що співрозмовник перший заговорить по суті.
— Взагалі-то я з ним згоден, — додав Торн. — Мабуть, скоро газети назвуть і мене комуністом.
— Ну, ви ж знаєте ціну пресі.
— Та звісно.
— Треба ж їм з чогось жити.
— Авжеж.
Обидва пили бренді малесенькими ковточками. Торн підійшов до вікна й, визирнувши на вулицю, запитав:
— То ви шукаєте родича?
— Так, сер.
— Це священик на прізвище Тассоне?
— Він священик, але щодо прізвища я не певен. Це брат моєї матері, їх розлучили ще в дитинстві.
Торн поглянув на Дженнінгса, і той вловив у його погляді розчарування.
— Отже, ви його, власне, й не знаєте? — спитав посол.
— Ні, сер. Я тільки намагаюся знайти його.
Торн знову сів, видимо спохмурнівши на обличчі.
— Можна одне запитання?.. — мовив Дженнінгс. — Якби я знав, яку він мав до вас справу, то, може…
— Ішлося про одну лікарню. Він просив… пожертви…
— На яку саме лікарню?
— Якусь у Римі… я вже не пригадую.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фантастика Всесвіту. Випуск 2 » автора Електронна книга на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Девід Селтцер ЗНАМЕННЯ Роман“ на сторінці 51. Приємного читання.