— Ти бачила поганий сон, Хедо?
— Ні,— сказала вона.— Не сон.
— А що?
— Я бачила те, що було. Вони знов прийдуть.
— Ніхто не прийде. Для того я тут.
— Не лишай мене,— сказала вона.
— Я тебе не залишу, Хедо. Поки ти будеш…
— Ти не зрозумів… Зараз. Дай мені руку. Будь ласка.— Вона відпустила простирадло.
Я присів на край ліжка, взяв її руку. Вона була холодна і знов уп’ялася нігтями в мою долоню.
— Ляж біля мене,— сказала вона.— Я тебе не боюся. Мені страшно самій. Не треба вимикати світло.
Я гладив її коротенького чубчика, відчуваючи, як слабне Хедина рука в моїй долоні.
Там, де поруч з’являються нормальний чоловік і нормальна жінка, завжди виникають потаємні думки і бажання. Але я не був нормальним чоловіком, тому лиш гладив її зворушливого чубчика, аж поки вона не заснула.
3Вранці за кавою я намагався Хеду розговорити, однак вона так і лишалася загальмованою. Навіть тоді, коли я показав закордонний паспорт, який дав мені Русланбек, її обличчя було відчуженим.
— Ми скоро поїдемо звідси,— сказав я.— Все буде добре.
Це прозвучало для неї так, якби я сказав, що надворі давно розвиднилося…
— Ти не рада?
— Добре,— сказала вона.— Поїдемо.
— Хедо, я зараз піду…
Вона звела на мене очі, і тепер у їхній байдужості знов прокинувся страх.
— Куди?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елементал» автора Шкляр Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина третя“ на сторінці 3. Приємного читання.