Казка про Оха-чародія

У підземному дворі,

Більш тобі вже не видати

Ані сонця, ні зорі.

Де поткнешся - всюди брами,

Під замком та під ключем...

Десь далеко хтось часами

Озивається плачем.

Спів на плач відповідає,

Плач на спів, так без кінця...

Кажуть, бранка там ридає,

Жде юнака-молодця;

Коло неї там Жар-птиця

Співом душу потіша,

Та сумна міцна темниця,

Смутна в дівчини душа.

Якби хтів їй волю дати

Хто з хоробрих юнаків,

Мусить перше розрубати

Сімдесят ще й сім замків...