Казка про Оха-чародія

Враз проб'ються пазурі

Гачкуваті, мов гаплички[7], -

Так і в'ються, мов щурі.

Тож, коли вже раз попався, -

Наче в пастку бідна милі, -

То сиди, мов прикувався,

Не рушай, мовчи та диш!

Вийде Ох: "Вітай в гостині!

Чи волієш нам служить?

Чи волієш, може, ниві

Головою наложить?"

Скажеш: "Я служить не згоден",

Зараз цок тебе в лобок,

Якщо ти носить не годен

Рукавички й жупанок.

Охань на службу - подарують

Рукавички й жупанець,

Привітають, пошанують, -

Тільки ж там тобі й кінець!

Вічно будеш пробувати