TextBook Я тiльки встиг побачити афiшу на стовпi бiля кiнотеатру; "Нова комедiя з популярним актором Тео Лiнгеном — "Зрадливий Екегарт".
"Невже зараз хтось ходить на тi комедiї?" — з подивом подумав я.
— Але чим я завинив? Що сталося? — вже вкотре питав Стороженко в полiцая.
— Iди-йди! Не розмовляй! Iди! — штовхав його полiцай. Заднi дверцята машини розчинилися. Полiцай штовхнув Стороженка всередину, хряснув дверцятами i, схилившись до есесiвця в темних окулярах, що сидiв за кермом, козирнув. Есесiвець ледь помiтно кивнув, i машина рушила. Полiцай лишився на тротуарi.
Машина розвернулась i поїхала по бульвару Шевченка вгору.
Я летiв поруч з машиною, зазираючи всередину.
Есесiвець за кермом був уже лiтнiй, з сивими вусиками. Бiльше в машинi не було нiкого.
Крiзь вiкно я бачив, що Стороженко на задньому сидiннi щось говорить, питає.
Есесiвець нiчого не вiдповiдав. Мабуть, вiн не розумiв української мови.
Машина проїхала повз Володимирський собор попiд Ботанiчним садом. Там, де Ботанiчний сад уже закiнчувався i починалась лiкарня, бiля огорожi побачив я свiжу могилу з березовим хрестом i табличкою, на якiй був напис нiмецькою мовою.
"О! — подумав я. — Дiє пiдпiлля!"
У глибинi за лiкарнею чорними проваллями вiкон жахно дивився згорiлий Київський унiверситет.
Машина звернула лiворуч i поїхала по Володимирськiй.
На розi бульвару i Володимирської, над балконом двоповерхового будинку, висiв жовто-блакитний прапор. "Мiська управа", — прочитав я вивiску при входi, бiля якого стояв полiцай.
Вулиця Ленiна. На розi проти оперного театру — готель i ресторан «Театральний». На ньому вивiска "Restaurant- Kondito-rei", "Nur fur Deutsche" ("Тiльки для нiмцiв").
Машина минула Золотi ворота i спинилася бiля великого будинку, з третього поверху якого звисав довжелезний прапор з бiлим кружалом i чорною свастикою посерединi.
При входi застигли двоє есесiвцiв у касках, схрестивши руки на автоматах перед грудьми.
Гестапо!
Есесiвець у темних окулярах вийшов з машини, розчинив заднi дверцята, показав рiзким жестом Стороженку — виходь!
Стороженко вилiз.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загадка старого клоуна» автора Нестайко Всеволод на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДIЛ VIII Знову базар. — Побачення через тридцять рокiв. — "Поможи менi, Стьопо!" — Я iду в гестапо.“ на сторінці 3. Приємного читання.