Вперед, народе, йди,
Бери гармати
Революцiйне
Стрiляй завзято…
Ми з татом завжди спiвали цю пiсню, коли в нас був гарний настрiй.
Я пообiдав, помив пiсля себе посуд, походив по кiмнатi, тричi пiдходив до телефону i тричi себе стримував. ("Ще рано! Ще вона не пообiдала. Ще вона тiльки друге їсть".) Нарештi хукнув, як перед стрибком у воду, i набрав номер.
— Алло! — почувся в трубцi такийзнайомий голос.
— Туся?
— Я.
— Привiт!
— Привiт!
— Ну, як обiдалося? Смачно?
— Смачно. А тобi?
— Теж смачно. А що ти робиш?
— Нiчого. А ти?
— Теж нiчого.
Я замовк. Далi говорити було нiчого.
Вона теж мовчала.
— Ти чого мовчиш? — нарештi спитав я.
— А ти чого?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Загадка старого клоуна» автора Нестайко Всеволод на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДIЛ XIV Нам поставили телефон. — Лофофора. — Що таке гумор? — Вирушаємо у часи Богдана Хмельницького.“ на сторінці 4. Приємного читання.