Розділ «10»

Старосвітські батюшки та матушки Повість-хроніка

Дивлячись на сиві пасма коси в Балабушихи, Гануш думав, що вона провадить мову за свою дочку.

- От і я вийшла за свого протопопа: думала, що люблю його, а потім вийшло… ет! - сказала вона, махнувши рукою.

Балабушиха махнула рукою й важко зітхнула й задумалась.

- Мосьє Гануш, ви любили хоч раз на віку щиро, гаряче? - спитала Балабушиха згодом і ще ближче нахилила голову через стіл до Ганушевого лиця.

Гануша вразили ті несподівані слова; він аж підняв голову.

- Я!.. Я?.. Було всього на віку, - сказав Гануш, котрому ті слова з уст баби стали трохи противні, навіть гидкі. Балабушиха стала пробувати силу своїх очей і підсолодила їх, неначе нагодувала варенням.

- Кажіть-бо сміливо! Ми тут удвох. Нас ніхто не підслухає й не побачить. Щодо мене, то я без кохання не можу жити. Ох, як важко, як тяжко жити без милого! - сказала Балабушиха й зітхнула, спустивши очі на стіл.

Гануш нахильці мерщій допив чай, покинув навіть варення й дременув з гульбища. Балабушиха вискочила слідком за ним.

- Вечір чудовий. Хочеться погуляти, походити, - сказав Гануш, приспівуючи якусь арійку.

- Скажіть-бо, мосьє Гануш, яких ви любили: чи білявих, чи чорнявих? - знов сміливо й настирливо питала Балабушиха.

- Та так, як випадало: один рік біляву, а другий - чорняву, - щоб не докучило, - сказав Гануш, одмовляючись жартами.

- Широке ж в вас серце. А які ж вам більше припадають до вподоби: чи блондинки, чи брюнетки?

- Разом усякові: і блондинки, і брюнетки, аби були гарні та молоденькі.

Балабушиха повернула по доріжці наниз до берега, між густі верби. Гануш пішов поруч з нею.

- Чи не любили ви часом по три разом? - спитала з жартом Балабушиха.

- Траплялось й по чотири. Вранці побачу одну гарну дівчину й закохаюсь, увечері побачу ще кращу другу, - знов закохаюсь.

- Палка ж ви людина! З вами й гуляти страшно.

- Зовсім не страшно. Я спокійний, як ягня, й не кусаюсь; я вже з'їв свої зуби, як кажуть про воли та коні.

- Зарані! А може, то ви не придивились добре до своїх зубів, - сказала Балабушиха, кусаючи губи.

- Не знаю. От прийдемо до хати, то я подивлюсь на свої зуби в дзеркало.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Старосвітські батюшки та матушки Повість-хроніка» автора Нечуй-Левицький Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „10“ на сторінці 8. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи