ДУМА ПРО БРАТІВ НЕАЗОВСЬКИХ

Ну, то йому старі батьки простили.

А старшого прогнали й прокляли.

Під дзвін бандури голос кобзаря

(врочистим і піднесеним акордом)

«А слава не вмре, не поляже

Однині й довіку!»

(Павлюк розреготався несподівано

гірким і моторошним сміхом).

Сахно Черняк

(тихенько до Томиленка)

Але яка ж це слава, як вони

в такій біді од брата відступилися?

Томиленко (теж пошепки)

Отож він і сміється, аж поблід.

Либонь, це слава з іншої десь думи

до цих братів азовських заблудилась.

Сахно Черняк

Це ось його — не вмре і не поляже

козацька слава. І твоя. Дарма,

що вас розбито і узято зрадою.