Розділ «Частина друга СКАРБ»

— Може, видаси?

— Видати — не видам! Не бійся! Сам попадешся!

— Спасибі й на тому…

— До речі, як ти мене розшукав?

— А-а, боїшся? Не бійся — все зроблено чисто: на слід не наведу. Адресу взяв у довідковому бюро і заявився до твоїх старих, ну, а вже вони направили мене сюди…

— З чим прийшов? Дзвонар хихикнув:

— От з цього б ти й починав, Василю. Прийшов за допомогою.

— Якою?

— Мені потрібні гроші, документи і акваланг.

— Що? Акваланг? Ну, приміром, для чого гроші і документи, я розумію. Але акваланг…

— Потім зрозумієш. Почнемо з найпекучішого — гроші маєш?

— Карбованців двадцять-тридцять можу дати.

— Не багато. Але й за це спасибі. А документи?

— Ну, знаєш, я ж не паспортний стіл..

— Ти можеш купити у братви…

— Яз такими не знайомий.

— Познайомишся!

— І не подумаю!..

— Без документів я засиплюся.

— Ну й засипайся. Адже знав, на що йдеш!