— Я боюся, — призналась вона маленькому археологові.
— Я теж боюся, — відповів він. — Я розумію.
— А раптом ми повернемося, а там усе по-старому? Раптом не вдалося?
— Ой, — мовив Рррр, — і не кажи!
Він знову загубив десь свого хвоста, тепер уже назавжди.
Вони помовчали трохи.
Потім Аліса нахилилася і взяла археолога на руки. І зробила останній крок.
Щось клацнуло. Легенький туман огорнув її, і здалося, що вона мчить кудись, падає… падає…
І ось вона стоїть у кабіні машини часу.
18
За склом височів Громозека. Поруч — Петров. Річард нахилився над пультом керування.
Аліса стояла в кабіні, не сміючи ворухнутись.
Двері не відчинялися.
Громозека підняв щупальце, показуючи, що вона забула натиснути на кнопку.
— Атож, кнопка, — сказала Аліса.
Вона натиснула на зелену кнопку. Двері відійшли вбік. Аліса випустила з рук археолога, і той упав на підлогу.
— Все гаразд, — мовив Громозека. — Можете стартувати.
— Єсть стартувати, — відгукнувся голос із динаміка.
Глухо заревли двигуни, пульт керування гойднувся, й Аліса відчула, як збільшувався вантаж — запрацювали гравітаційні установки.
— Ну що? — спитав нарешті Рррр.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дівчинка з Землі» автора Булічов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ АЛІСИ Фантастична повість“ на сторінці 51. Приємного читання.