— Краще поклади в сумку, — порадив Рррр.
— Гаразд, я візьму сумку. Все одно треба балон із вакциною брати. Без нього нам робити нема чого.
— Тоді збирайся, а я побіжу до себе.
— Чого?
— Я візьму гроші — у мене в лабораторії є їхні гроші. Нам же доведеться квиток купувати. А ще я собі зроблю хвоста і роздягнуся. Не буває ж кошенят у комбінезонах. Хоч мені й не хочеться ходити по чужій планеті голим, та що вдієш?
— Нічого, ти не дуже голий, — підбадьорила Аліса. — Ти ж увесь шерстяний і пухнастий.
— Спасибі, — пискнув Рррр. — У нас із тобою різні погляди на однакові речі.
І він зашарудів по пилюці, побіг до свого намету.
Аліса натягла комбінезон, потім прокралася в намет і зняла з цвяха балончик із вакциною.
Громозека спав. Він голосно дихав, і щупальці його звисали з широкого ліжка додолу.
Далі Аліса розшукала свою сумку, поклала туди светр і балон. Потім подумала трохи й вирішила, що в комбінезоні їй їхати в минуле не варто. Вона знайшла в чемодані своє плаття, якого ще не надівала, й перевдяглася. Громозека досі ще спав.
Та коли вона вже збиралася йти й огледілася, їй здалося, що одне око Громозеки розплющене.
— Ти не спиш? — прошепотіла вона.
— Сплю, — прошепотів у відповідь Громозека. — Светра не забула?
— Ні, — здивувалась Аліса.
Вона постояла ще якусь хвильку, але Громозека міцно спав. Може, їй здалося, що вона щойно з ним розмовляла? Вона вийшла з намету.
— Усе гаразд? — почувся шепіт.
Аліса нахилилася і при місячному сяйві побачила біля своїх ніг пухнасте кошеня з коротким хвостом.
— Ти з чого хвоста зробив? — пошепки спитала вона археолога.
— У мого сусіда по намету є шуба на хутрі. Він завжди з мене глузував, що його шубу зроблено з моїх братів, — такий у нього невдалий жарт. А от бачиш, знадобилося. Тобі подобається?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дівчинка з Землі» автора Булічов Кір на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ АЛІСИ Фантастична повість“ на сторінці 31. Приємного читання.