TextBook Мов уже й нічого не бачив.
— Приніс, товаришу капітан!
Він приволік усе, забрав навіть гранати. Навіть три напівавтоматичні гвинтівки — три СВТ з потрощеними вщент прикладами.
— Автомат візьміть собі… Назначаю вас старшим…
— Єсть бути старшим!
Капітан поморщився, наче бадьорий той вигук завдав йому ще більшого болю. Дістав із кобури свій ТТ, вийняв магазин, став видавлювати із нього набої. Залишив один набій, загнав магазин у руків'я. Один і той же страшний здогад пронизав усіх нас.
— Товаришу капітан…
— Візьміть, вони вам знадобляться.
— Товаришу капітан!..
— Мовчати!
Зв'язковий простягнув тремтячу руку, і комроти, пересипавши набої, знову заплющив очі, ще більше побілів лицем. Але він не застогнав. Він лише так стиснув зуби, що кутики вуст скрасились рожевою піною. Важко дихав, говорив, наче марив:
— Пробиватися до своїх… У полон не здаватися…
Розплющив ураз очі, суворо подивився на мене. На мою обмотану руку.
— Старший!
— Я!
— Підв'яжіть йому руку до шиї!
Старший (тепер уже старший над нами Вано Баташвілі, з другого взводу) одразу ж здобув індивідуальний пакет, підв'язав мою руку до шиї, так, щоб вона висіла на рівні грудей.
— Гранату! — наказав капітан.
Вано подав йому гранату.
— Руку! — Це вже до мене.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «На коні й під конем» автора Дімаров Анатолій на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЗАМІСТЬ ЕПІЛОГУ“ на сторінці 6. Приємного читання.