Розділ «Георгій Брянцев ГОЛУБИЙ ПАКЕТ»

— О, це довга історія! — Юля звела брови. — Дуже довга. Все розкажу по порядку. Але я ще маю до вас кілька запитань.

— Питай, рідна!

— Ви знаєте особовий склад тутешнього гестапо?

— Приблизно знаю.

— Хто такий Штауфер?

— Начальник гестапо.

— А Грундт?

— Йоганн Грундт? Це страшна людина. Посадою він молодший за Штауфера, звичайний слідчий, а чином старший. Він штурмбаннфюрер СС. Рук Грундта не минула жодна жертва, що потрапила до гестапо.

— А прізвище Герц вам про що-небудь говорить?

— Герц… Герц…

— Так, Роберт Герц,

Чорноп'ятов прищулив одне око, покрутив вуса.

— Не чував. Може, новенький. А ти не сплутала?

— Ні, саме Герц. Стажист гестапо.

— Стажистів і референтів там до лихої години. Але можна вияснити.

— Поки що не варто. А зараз дайте мені чого-небудь перекусити.

Чорноп'ятов сплеснув руками:

— Який же я дурень! І не спитав! Зараз, дочко!.. Я ж тут живу…

І Чорноп'ятов поліз під верстак.

Лісом у цю пору пробиралась група капітана Дмитрієвського. Одягнуті у плямисті маскувальні халати, розвідники були майже непомітні серед соковитої яскравої зелені трави та чагарникових заростей. На правому фланзі, пружинисто натягуючи довгий поводок, ішла велика сіра вівчарка.