TextBook Одіссея
Рясно гіркими сльозами омиване з дня, коли раптом
В Злоіліон той, бодай би не згадувать, муж мій поїхав!
Там я і ляжу. А ти вже, де хочеш, лягай в моїм домі –
Чи на землі постелися, чи ложе нехай приготують».
600] З цими словами пішла вона в верхні покої світлисті,
Ще й не сама – з нею разом нагору пішли й дві служниці.
В горницю верхню вона із служницями разом зійшовши,
За Одіссеєм, за мужем коханим, там плакала, доки
Сон їй солодкий на вії звела ясноока Афіна.
Наступний розділ:
ПІСНЯ ДВАДЦЯТА
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Одіссея» автора Гомер на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПІСНЯ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТА“ на сторінці 31. Приємного читання.