З укритого гнізда в скалистій десь щілині
З тяжким він розмахом рвонувсь під хмари сині -
З таємних мов джерел гнівлива думка рветься,
Облетить світ, і аж о неба звід опреться,
І б'є важким крилом, де лиш сягнути зможе,
І зве: "Де правда та? Де ти, великий боже?
Всі зорі збігла я, атоми всі в природі
Перешукала скрізь, тебе ж спіткати годі.
В блакиті він завис недвижний, розпростертий,
Мов над життям грізний, невпинний образ смерти.
Здаєсь, що до небес він гвоздями прибитий,
Та чуєш, що він гнеть вниз вержесь- кров пролити.
Ти чуєш се, і жах тебе проходить зимний:
Таж над тобою тож завис беркут нестримний!
Він не хибне тебе, хоч як високо висить!
Чи много то ще хвиль тобі гуляти лишить?..
Ось рушив він. Пливе без маху крил в блакиті,
Мов човник Долі тче днів наших пасма скриті.
Спокійно колесить, знижаєсь, знов зриваєсь.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «"З ВЕРШИН І НИЗИН" (1887)» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БЕРКУТ“ на сторінці 1. Приємного читання.