Діти гуртами на задавку мруть,
Сіна нема й стебельця в оборогах,
Гине худібка, по долах розлогих
Води ревуть.
"Згинем, - люд шепче. - Там горе не саме
Звикло ходить. Або пошесть прийде,
Або - не дай боже - Польща настане".
От як сей рік зустрічають селяни,
Весно, тебе.
1881
***Ой, що то в полі за димове?
Чи то вірли крильцями б'ються?
Ні, то Доля грядки копле,
Красу садить, розум сіє,
Примовляє, приспівує:
"Сходи, красо, до схід сонця,
Ти, розуме, - спозаранку!
Рости, красо, до пояса,
Ти, розуме, вище мене!
Іди, красо, поміж люди,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «"З ВЕРШИН І НИЗИН" (1887)» автора Франко Іван на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „PROFUNDIS ГІМН“ на сторінці 11. Приємного читання.