Розділ «ІІІ»

- Почніть із головного. Який ваш найбільший гріх?

- Я вбила свого чоловіка… І я розповіла йому все. Втупившись у чорну ширму, як у темні глибини власної душі, я почала з того, як ще зеленим дівчиськом зустріла Нестора, як він повів мене до ресторану, де я по крапельці пила шампанське і їла рисовий гарнір по одній зернинці, щоб розтягнути своє щастя.

- Браво! - вигукнув доктор Цур. - Яка геніальна данина повільності! Я скидаю свій капелюх перед цим глибоким розумінням непоспіху. Але… пробачте, пані Анастасіє. Я вас уважно слухаю. Продовжуйте.

Тоді, повагавшись, я пішла далі і розповіла, що зовсім не пам’ятаю свого батька, пам’ятаю лише вітчима, якого мама дуже любила. Вона так кохала його, що коли той залишив нас… І тут я затнулася. Адже доктор Цур, коли дізнається про мамину хворобу, без жодних сумнівів припише мені спадкову схильність до божевілля й напо лягатиме на стаціонарному лікуванні.

Ширма чорніла переді мною, як широкі двері у ніч.

- Вона так кохала вітчима, що ревнувала його і до вас? - спитав доктор Цур.

- Так.

- А вітчим? Як він ставився до вас?

- Ніяк.

- Не домагався… вашої прихильности? - обережно спитав доктор Цур.

- Ні.

- Але коли він пішов, мама почала звинувачувати в цьому і вас? Так?

- Вона просто була в безтямі.

- Зрозуміло. Продовжуйте.

Я нічого не брехала докторові Цуру, тільки пропускала окремі подробиці, які, на мій погляд, не мали суттєвого значення. Однак і без того я говорила довго довго, доктор Цур мене більше не перебивав, і через якийсь час мені здалося, що за ширмою нікого немає. Він мовчав і тоді, коли з моїх вуст вихопилося зізнання в найбільшому злочині: це я, коли Нестор став на корму, різко гойднула човном, знаючи напевно, що, впавши у воду, він не випливе.

- Ви мене чуєте, докторе Цуре? - майже гукнула я в занімілу ширму.

- Так, чую.

- Ви зрозуміли, що я вбила його свідомо?

- Не зовсім… Вам тепер може тільки здаватися, що ви зумисне гойднули човном.

- Ні, ні, я точно пам’ятаю, як різко переважилася всім тілом на бік човна. Це було вбивство, докторе Цуре. Якщо хочете… ідеальне вбивство, адже я була впевнена на сто відсотків, що ніхто не доведе тут моєї вини.