Розділ «І»

- Вибач, - сказав він. І, чемно помовчавши, запитав: - Тобі сподобалося?

- Кайф. Але…

- Я відчуваю, що не дуже, - ображено сказав він.

- Мене налякав каракурт.

- Бо не можна так кричати на самого… Там усі вигукують лайки, але не на нього.

- Мене піднуджує, - поскаржилась я.

- Піднуджує?

- Так, я боюся, що в мене вселився біс.

- Не бійся, ми його виженемо. Ти ж знаєш, що я вмію це робити?

- Якби тільки це… - сказала я.

- Бачу, що ти не в дусі. Хотів би з тобою зустрітися.

- Я вся у клопотах.

- Розумію, але це дуже серйозно.

- Ми ж на світанку тільки розбіглися. Хіба ні?

- Так, але якщо тебе нудить, то зволікати не треба. Це не аборт, який можна робити на четвертому місяці.

Мені стало зовсім погано. Він що, серйозно? Четвертий місяць… Чверть місяця… четвер… четвертак… Чортівня!

- Я ще не впевнена, - сказала я. - Може, мене нудить від тієї мазі.

- Ні, не може бути. Ти вчора більше нічого… такого не вживала?

- А що я могла вживати? - здивувалася я. Ну, не буду ж йому розповідати, що вчора не тільки обідала, а й вечеряла з народним депутатом, котрий кілька разів мене зґвалтував, тобто присилував випити коньяку.

- Тоді я не знаю, - сказав він. - Тоді все можливе.