Прощавай, зброє
— Ні, дякую.
Він пішов коридором. Я підійшов до дверей палати.
— Зараз сюди не можна,— сказала одна з сестер.
— Можна,— сказав я.
— Ще не можна.
— Ви йдіть собі,— сказав я.— I друга нехай іде.
Та коли я вирядив їх, і зачинив за собою двері, і погасив світло, виявилося, що все воно ні до чого. То було однаково, що прощатись із статуєю. Трохи згодом я вийшов з палати, а тоді й з лікарні і рушив під дощем о готелю.
Вітаємо, ви успішно прочитали книгу!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Прощавай, зброє» автора Ернест Гемінгвей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Книга п'ята“ на сторінці 31. Приємного читання.