TextBook А вдома нема нікого. Тато й мама на роботі, прийдуть тільки увечері.
Льодик відчув себе таким самотнім і нещасним, і так йому стало себе шкода, що він... заплакав.
І в цей час у двері подзвонили. Льодик стрепенувся: «Невже мама?!» Коли Льодик хворів, мама іноді відпрошувалася на роботі й приходила зразу після обіду.
Льодик швиденько витер сльози і побіг відчиняти.
Відчинив двері і... закляк.
На площадці з портфелями у руках стояли Таня Верба, Тося Рябошапка, Люба Присяжнюк і Надя Трав'янко.
– Ти що — захворів?
– Чого ти не був у школі?
– Ми принесли тобі уроки.
– І прийшли провідати, бо я одержала вчора листа від Еріки.
Льодик зіщулився, втягнув голову в плечі і позадкував.
– Ой, дівчата, він таки хворий! — вигукнула Тося Рябошапка.— Дивіться, який блідий!
– І... і заплаканий! Дивіться! — скрикнула Люба Присяжнюк.
– Ой, що тобі болить? — забідкалася Таня Верба.
– Йому треба негайно лягти! — вигукнула Надя Трав'янко.
І не встиг Льодик отямитися, як дівчатка підхопили його під руки, потягли до тахти і силоміць поклали.
«Ну, зараз почнеться!» — з відчаєм і безнадією подумав Льодик і заплющив очі — він не хотів бачити їхніх торжествуючих облич.
На якусь мить дівчата завмерли. А тоді...
– Ой,— прошепотіла Тося Рябошапка.— Дивіться, як йому погано!
– Здається, знепритомнів! — прошепотіла Таня Верба.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Одиниця з обманом» автора Нестайко Всеволод на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Льоня Монькін“ на сторінці 5. Приємного читання.