У наступні кілька хвилин Тарзан багато разів змінював положення рук, доки врешті несамохіть одна з таких швидких змін дала йому змогу зробити новий захват правою рукою, від якого, як він швидко зрозумів, супротивник не зуміє звільнитися.
Він пропустив руку із-за спини під рукою Теркоза так, що передпліччя й долоня лягли ззаду на шию мавпи. Це був “напівнельсон”, сучасний спосіб боротьби, на який випадково наштовхнувся молодий англієць; але вищий розум підказав йому цінність того, що він винайшов. Від цього способу залежало його життя.
Він досяг такого самого положення для лівої руки, і через кілька хвилин бичача шия Теркоза затріщала під цілим “нельсоном”.
Теркоз більше не звивався. Обоє лежали спокійно на землі — Тарзан на спині Теркоза. Кругла голова мавпи повільно пригиналася дедалі ближче до грудей.
Тарзан знав, чим це закінчиться. Через мить шия зламається. І тут, на щастя Теркоза, в Тарзанові заговорила та сама здатність, яка допомогла йому подолати мавпу — вміння розмірковувати.
“Якщо я його вб’ю, — думав Тарзан, — яка мені від цього буде користь? Адже це означає позбавити плем’я сильного бійця! І якщо Теркоз буде мертвий — він нічого не буде знати про мою перевагу, а живий він завжди правитиме за приклад іншим мавпам”.
— Ка-года? — просичав Тарзан на вухо Теркозові У вільному перекладі з мови мавп це означає: “Здаєшся?”
Відповіді не було, і Тарзан трішки наліг, що викликало у звіра жалібний зойк страждання.
— Ка-года? — повторив Тарзан.
— Ка-года! — проревів Теркоз.
— Слухай, — сказав Тарзан, припинивши тиск, але не звільняючи його. — Я, Тарзан, цар мавп, могутній мисливець, могутній боєць! У всіх джунглях нема нікого, хто був би дужчий за мене! Ти мені сказав “ка-года”. Усе плем’я чуло! Не сперечайся більше ані зі своїм царем, ані зі своїми одноплемінниками, тому що наступного разу я тебе вб’ю. Зрозумів?
— Хух, — ствердив Теркоз.
— Ти задоволений?
— Хух, — сказала мавпа.
Тарзан відпустив його, і кількома хвилинами пізніше кожен знову зайнявся своєю справою, начебто ніщо не порушувало первісного спокою лісових пасовиськ.
Але в свідомості мавп глибоко вкорінилося переконання, що Тарзан — славетний боєць і дивна істота. Дивна тому, що мав у своїх руках життя ворога — і відпустив його, не завдавши йому шкоди!
Коли за звичаєм усі мавпи зібралися перед заходом сонця, Тарзан, промивши свої рани в прозорих водах струмка, підкликав до себе старих самців.
— Ви бачили сьогодні, що наймогутніший серед вас — це Тарзан? — запитав він.
— Хух! — відповіли вони хором. — Тарзан славетний І
— Тарзан, — провадив він далі, - не мавпа. Тарзан не подібний до свого народу! Його вчинки — не ваші вчинки, і тому Тарзан іде в лігво своєї породи на берег великого озера, біля дальнього берега. Ви повинні вибрати іншого вождя, тому що Тарзан більше не повернеться!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тарзан, годованець великих мавп» автора Берроуз Едгар на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „12. РОЗУМ ЛЮДИНИ“ на сторінці 3. Приємного читання.