— Так, сер, човен з брига, перевернутий догори дном!
— Сердеги! — скрикнула Гелена. — Вони загинули!
— Так, — відповів Джон Манглс, — і вони не могли не потонути цієї темної ночі, серед цих підводних скель, у бурхливому морі, — вони рушили назустріч смерті.
— Хай на них зглянеться небо! — прошепотіла Мері Грант.
Кілька хвилин пасажири сиділи мовчки. Вони дивились на хисткий човен, що наближався до них. Видимо, він перевернувся милі за чотири від берега, і жоден з тих, хто в ньому сидів, звичайно, не врятувався.
— Цей човник може нам іще придатися, — зауважив Гленарван.
— А певно, — озвався Джон Манглс. — Тримай на нього, Вільсоне.
Матрос знову змінив напрямок, але вітер поволі вщухав, і до ялика дісталися тільки близько двох годин.
Стоячи спереду, Мюльреді спритно уникнув поштовху й підтягнув ялик до борту плота.
— Порожній? — спитав Джон Манглс.
— Так, капітане, — відповів матрос, — човен порожній і має пробоїни. Він нам ні на що не придасться.
— То ним не можна скористатися? — спитав Мак-Наббс.
— Ні в який спосіб, — відповів Джон Манґлс. — Хіба що спалити.
— Шкода, — сказав Паганель. — Ми могли б у цьому ялику дістатися до Окленда.
— Нічого не вдієш, пане Паганелю, — сказав Джон Манглс. — А втім, я волію плисти бурхливим морем скорше ось на такому плоту, ніж на крихкому ялику. Досить навіть слабкого вдару, і його розтрощить на скіпки! Отже, сер, з ним нам немає чого робити.
— Як хочете, Джоне, — мовив Гленарван.
— Рушай, Вільсоне, — гукнув молодий капітан, — Тримай до берега!
Море мало підніматися ще з годину. За цей час пліт пройшов, дві милі. Але по тому бриз майже ущух і, здавалось, став повівати від берега. Пліт зупинився. Невдовзі силою відпливу його почало навіть одцосити в море. Джонові не випадало вагатися ні хвилинки.
— Кидай якір! — вигукнув він.
Мюльреді, що стояв напоготові, кинув якір на п’ятибрасовій глибині. Пліт швидко однесло назад ще на два туази, але його стримала міцно натягнена линва. Вітрило згорнули, мандрівники приготувалися до тривалої стоянки. Наступного припливу слід було чекати о дев’ятій вечора, а що Джон Манглс не наважувався плисти вночі, то пліт мав стояти на якорі до п’ятої години ранку. Земля лежала від них щонайбільше за три милі.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діти капітана Гранта» автора Жюль Верн на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ТРЕТЯ“ на сторінці 23. Приємного читання.