— Паганелю! Я покладаюсь на вашу проникливість: чи не помилково тлумачимо ми цей документ? Чи логічні за змістом слова, які ми додали?
Паганель не відповідав. Він обмірковував.
— Може, ми помиляємось щодо місця катастрофи? Та хіба ж слово “Патагонія” не впадає в око відразу навіть найменш прозірливій людині?
Паганель мовчав.
— А слово “індіанець”, — додав Гленарван, — хіба ж воно не підтверджує слушність наших здогадів?
— Безперечно, — докинув Мак-Наббс.
— То хіба ж не очевидно, що автори документа, пишучи ці рядки, потерпали, аби їм не опинитись у полоні в індіанців?
— На цьому слові я повинен вас зупинити, любий Гленарване, — відповів нарешті Паганель, — бо коли ваші попередні висновки були слушні, то останній видається мені принаймні сумнівним.
— Що ви хочете цим сказати? — спитала Гелена.
Всі погляди звернулися на географа.
— Я хочу сказати, — повільно відповів Паганель, підкреслюючи кожне слово: — Капітан Грант зараз перебуває у полоні в індіанців, і додам, що документ не полишає щодо цього жодного сумніву.
— Поясніть вашу думку, будь ласка, — попрохала Мері.
— Це дуже просто, люба Мері: замість “ми потрапимо в полон”, треба читати “ми потрапили в полон” — і все стане зрозуміле.
— Але це неможливо! — вигукнув Гленарван.
— Неможливо! А чому, мій шановний друже? — запитав Паганель усміхаючись.
— Тому, що пляшку могли вкинути тільки тоді, коли судно розбилось на скелях, отже, градуси широти й довготи, вказані в документі, стосуються саме місця аварії.
— Ніщо цього не доводить, — жваво відповів Паганель, — і я не бачу, чому б потерпілим аварію на судні, після того як індіанці завели їх у глиб країни, не спробувати за допомогою пляшки повідомити про себе.
— Через ту простісіньку причину, мій любий Паганелю, що, кидаючи пляшку в море, треба принаймні мати це море поруч!
— Або, за браком моря, — одказав Паганель, — річку, яка впадає в море!
Здивована мовчанка зустріла це несподіване, проте цілком імовірне припущення. Вогники, котрі засвітились в очах його слухачів, дали Паганелеві зрозуміти, що в серці кожного знов спалахнула надія.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Діти капітана Гранта» автора Жюль Верн на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША“ на сторінці 32. Приємного читання.